Категорії

Дзвони Чорнобиля

 

В історії нашого багатостраждального народу є чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них - 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.

 

Саме в цей день сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС. Причиною катастрофи прийнято вважати стрибок напруги в мережі, який викликав два вибухи. На щастя (якщо можна так сказати), вибухи були не ядерними, а хімічними - наслідок перегріву реактора і накопичення значної кількості пари. На момент вибуху в реакторі знаходилось близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря. Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі. Оскільки Чорнобильська АЕС була графітно-водним реактором, саме графіт передбачав легкозаймистість всієї системи. Після вибуху в ньому залишилось близько 800 т графіту, який почав горіти. Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31 людини. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня. Пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали ізолюючих протигазів. Їх просто не попередили про особливості ситуації. У результаті радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи ліквідаторів. Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, склала 240 тис. Всі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалось врятувати нас від справді серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії. Одразу після аварії майже 8,5 млн. людей були опроміненими, близько 155 тис кв. км територій було забруднено, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі. Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору. Тодішній уряд, очевидно, намагався приховати цю трагедію від світу через нав’язливу ідею секретності. Та не вдалося. Наступного дня у Швеції відзначили аномальне підвищення рівня радіації. Так було визначено, що в Україні сталось щось жахливе. Перше офіційне повідомлення зробили аж 28 квітня під тиском міжнародної спільноти, але і в ньому майже не повідомлялось про масштаби проблеми. Склалось враження, що загрози немає, а проблема локальна. Всі іноземні ЗМІ розповідали про небезпеку, викликану Чорнобильскою аварією, а радянські майже нічого про це не говорили. Хоча саме в цей час у всіх містах готувались паради і демонстрації на честь 1 травня. Як чиновники пояснювали пізніше, вони не хотіли підняти паніку серед населення. Хоча в Києві, наприклад, у день, коли на вулиці міста вийшли тисячі людей, рівень радіації перевищував фоновий в кілька десятків разів. Від міжнародної допомоги уряд колишнього Радянського Союзу гордовито відмовився, але вже в 1987 році звернувся до МАГАТЕ, аби ті дали експертну оцінку діям щодо ліквідації наслідків аварії. Після катастрофи станція не працювала близько 6 місяців. За цей час територію дезактивували, спорудили саркофаг, який накрив 4-ий енергоблок. А потім знову ввели в дію 3 енергоблоки, які ще залишились.

 

Чорнобиль і досі є незагоєною раною. Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців, її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Жодна статистика не скаже, скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів «дотлівають» у різних лікарнях, скільки їх уже відійшло у вічність.

 

26 квітня, у річницю аварії на Чорнобильській АЕС, в Золотоноші, у Меморіальному парку слави, біля пам’ятника «Жертвам Чорнобиля» відбувся мітинг-реквієм за участю безпосередніх ліквідаторів наслідків катастрофи, їхніх рідних, близьких, представників органів влади, місцевого самоврядування – голови Золотоніської райдержадміністрації Олександра Лісового, заступника голови районної ради Тетяни Гончаренко, громадськості та жителів краю.

 

На початку, благочинний Золотоніського району, настоятель Свято – Успенського собору Ярослав Івануса разом із церковним хором провів поминальний молебень за жертвами аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Від міської та районної влади слова подяки ліквідаторам за мужність і стійкість висловив перший заступник міського Олег Масло.

 

Від міської та районної організацій чорнобильців виступили їх очільники - Віктор Харін та Сергій Цимбал. У своїх виступах вони відмічали, що діяльність організацій постійно підтримують місцеві органи влади, натомість на державному рівні не всі соціальні програми виконуються в повному обсязі.

 

Після виступів учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя і здоров’я заради мирного та безрадіаційного майбутнього, поклали квіти до пам’ятника жертв Чорнобиля.

 

26 квітня - День національної жалоби. Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам'ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров'я та життя.

 

Довідково. На початок квітня цього року в Золотоніському районі проживає 495 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З них 198 ліквідаторів: 1 категорії (інваліди) – 50 людей; 2 категорії - 103 людини; 3 категорії - 45 людей. Потерпілих від Чорнобильської катастрофи – 289 людей, з них: евакуйованих із зони відчуження - 26; переселенців - 126; потерпілих 107 дітей; 30 вдів. 

 

Відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист населення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надання пільг та компенсацій проводиться згідно планів асигнувань в межах затверджених кошторисів. Управлінням праці та соціального захисту населення райдержадміністрації компенсаційні виплати проводяться за місцем реєстрації, а саме: щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та пільгове забезпечення продуктів харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи становить 47 617 грн. - отримує 186 людей.

 

Розмір грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до 1 категорії – 394 грн. і 2 категорії 197 грн.

 

З нагоди відзначення 26 квітня 2018 року 32 річниці Чорнобильської катастрофи передбачено матеріальну допомогу в сумі 20500 грн. а саме: 7 членам померлих чорнобильців 1 і 2 категорій по 500 грн. кожному на загальну суму 3500 грн., 30 вдовам померлих чорнобильців по 500 грн. кожній на загальну суму – 15000 грн., 4 онкохворим ліквідаторам по 500 грн. кожному на загальну суму 2000 грн.

 

Щомісячно житлово-комунальними пільгами користується 219 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Загальна сума використаних коштів за березень складає 31257 грн.

Повернутись